Доброякісні новоутворення молочних залоз

Доброякісні пухлини характеризуються повільним ростом, поступово стискають навколишні тканини, але ніколи не проникають у них. Як правило, добре піддаються хірургічному лікуванню та рідко рецидивують.

Серед доброякісних утворень молочних залоз найчастіше зустрічаються такі:

• Кісти молочних залоз. Являють собою невеликі порожнини в тканині молочної залози, заповнені секретом, що виробляється залозою. Зрідка кісти можуть бути болючими.
  Підрозділяються на:

  • просту кісту

  • молочну кісту (галактоцеле);

  • кров’яну кісту (висока підозра на малігнізацію).

• Фіброаденома молочної залози. Це утворення, що складається зі сполучної та залозистої тканини молочної залози з чітким обмеженням від навколишніх тканин. Зазвичай безболісні, можуть бути поодинокими або множинними. Складні фіброаденоми характеризуються проліферативними змінами, такими як склерозуючий аденоз, гіперплазія проток та відкладення солей кальцію в тканинах епітелію. Наявність цих пухлин асоціюється з дещо підвищеним ризиком розвитку раку молочної залози.

• Листоподібна пухлина (листоподібна фіброаденома, гігантська міксоматозна фіброаденома, інтраканалікулярна фіброаденома з клітинною стромою, філоїдна фіброаденома та ін.) — схожа на фіброаденому, але характеризується переважанням сполучнотканинного компонента. Листоподібні пухлини є важко діагностованими утвореннями з непередбачуваним перебігом, схильністю до рецидивування та високою ймовірністю злоякісного переродження. Листоподібна пухлина відрізняється потенційною можливістю трансформації в саркому молочної залози за рахунок злоякісних змін у стромі. Крім того, наявність епітеліального компонента не виключає розвиток карциноми. Також можлива малігнізація двох компонентів з розвитком карциносаркоми. Найчастішим і характерним клінічним симптомом листоподібної пухлини вважаються її великі розміри. Описані пухлини розмірами до 45 см у діаметрі. Середній розмір пухлин становить від 5 до 9 см.

• Склерозуючий аденоз. Виникає внаслідок проліферації ацинусів у часточках без ураження навколишньої строми, але із залученням проток. Є фактором високого ризику розвитку раку молочної залози.

• Жировий некроз. Пов’язаний із травмою або опроміненням молочної залози. При діагностичній біопсії виявляють наповнені ліпідами макрофаги, рубцеву тканину та клітини хронічного запалення.

• Гінекомастія. Збільшення грудних залоз у чоловіків, зумовлене розростанням тканини грудної залози. Відбувається при порушенні гормональної регуляції росту залозистої тканини.

• Папілома протоки молочної залози. Доброякісне новоутворення, що походить з клітин проток. Проявляється, як правило, лише помірними кров’янистими виділеннями із соска. Можуть бути присутні прозорі, кров’янисті виділення.

Ризик злоякісного переродження

Деякі доброякісні патології молочної залози несуть вищий ризик розвитку злоякісних новоутворень. При атиповій гіперплазії у пацієнток ризик розвитку раку молочної залози може збільшуватися більш ніж у чотири рази, а в поєднанні з сімейним анамнезом раку молочної залози — у дев’ять разів. Атипову гіперплазію іноді складно відрізнити від долькового раку in situ та протокового раку in situ. Папіломи виявляють підвищений ризик розвитку раку, особливо якщо поєднуються з атиповою гіперплазією.

Жінки з генетичною мутацією BRCA1 або 2 мають 60–85% ризик розвитку раку молочної залози та 40–65% ризик розвитку раку яєчників протягом усього життя.

Діагностика

Однією з найважливіших особливостей діагностики доброякісних об’ємних утворень молочної залози є виключення злоякісних новоутворень.

На сьогоднішній день застосовуються такі методи діагностики:

• УЗД молочних залоз

• Мамографія молочних залоз

• Дуктоскопія проток молочних залоз

• Дуктографія проток молочних залоз

Важливо! Виконувати біопсію вперше виявлених утворень молочних залоз.

Виконуємо:

• Тонкоголкову пункцію

• Товстоголкову пункцію (трепан-біопсію)

• Стереотаксичну пункцію (товстоголкова пункція під контролем мамографа)

Відповідно до міжнародних рекомендацій, плановий огляд у мамолога необхідно починати проводити з 20-25 років. До 40 років — консультація + УЗД. Після 40 років — консультація + мамографія (у разі відсутності підвищеного ризику розвитку раку молочної залози).

Лікування

За показаннями виконуємо консервативне лікування відповідно до міжнародних протоколів. А також застосовуємо індивідуальний підхід, працюючи в команді з гінекологами та ендокринологами.

Коли необхідне хірургічне лікування:

• Бажання жінки видалити утворення або побоювання щодо малігнізації.

• Больовий синдром при здавленні тканин.

• Сумнівний результат при УЗ-дослідженні або цитологічному/патогістологічному дослідженні.

• Розмір фіброаденоми більше 2-3 см.

• Швидкий ріст та посилення кровотоку в пухлині.

• Підтверджена листоподібна, ювенільна або комплексна фіброаденома.

• Зміни шкіри.

• Пахвова лімфаденопатія.

• Велика щільність та фіксація до навколишніх тканин.

• Планована вагітність.

• Ризики при генетичних мутаціях.

• Внутрішньопротокові папіломи.

• Папілярні кісти.

Література

1. Bland K, Copeland E (2004) The breast: comprehensive management of benign and malignant disorders, \3 rd edn. W. B. Saunders, ST. Luis, MO

2. Hartmann LC, Sellers TA, Frost MH, et al. (2005) Benign breast disease and the risk of breast cancer. N Engl J Med 353:229–237

3. Harms SE (1998) Integration of breast magnetic resonance imaging with breast cancer treatment. Top Magn Reson Imaging 9:79

4. Klimberg VS (2004) Nipple discharge. In: Norton L Surgical decision making, 5th edn. Elsevier/Saunders, Philadelphia

5. Santen RJ, Mansel R (2005) Current concepts: benign breast disorders. N Engl J Med 353:275–285

6. Silva OE, Zurrida S (2003) Breast cancer: a practical guide. Elsevier Science, Oxford

7. https://mazg.com.ua/ru-issue-article-1076

8. Jornal of malignant tumors 2012, Malign Tumours 2012; Листовидные опухоли молочных желез — Денчик Д. А. Воротников И. К., Быкова А. В., Любченко Н. Н.